Ексклюзив

Якщо ухвалять політичне рішення про підтримку України на сотні млрд доларів, то протягом п’яти років нас чекатиме інвестиційний бум — Олексій Геращенко

Що буде з українською економікою в найближчі місяці, яких змін потребує податкова система України, скільки коштує кіловат «зеленої» енергії та на чому сьогодні можуть заробляти українці «Київщині 24/7» розповів Олексій Геращенко, економіст, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, автор книг «Економіка XXI», «Економіка: власний бізнес, перший крок» та «Котономіка».

Олексію, давайте почнемо з загальних характеристик економіки України. На вашу думку, які сильні та слабкі сторони тієї економічної моделі, яка існує останні роки (до початку повномасштабної війни)?

Наша економіка сировинна. Ми вкрай залежні від попиту на наші ключові позиції експорту агро, метал. Останніми роками дуже повільно почалося збільшення частки готової продукції й послуг у структурі економіки. Утім, на жаль, війна перекреслила цю тенденцію.

Пройшло 5 місяців із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Розкажіть, з погляду ключових економічних показників, яка наразі ситуація в Україні?

Очікуваний спад економіки через війну 30–50 %. Ми вимушено повертаємося в економічному стані до початку 2000-х. Відбувається зниження платоспроможного попиту, бізнес втрачає частину прибутків, бо велика кількість людей за кордоном, тож споживають там. Очікувана інфляція 25–30 %. До кінця року варто очікувати курсу долару в коридорі 40–50 гривень за долар. Дефіцит бюджету поки що фінансується переважно емісією НБУ, який викуповує воєнні облігації, «друкуючи» тим самим гривню. Ми конче залежні від іноземної фінансової допомоги, щоби вистояти на економічному фронті. З нею є обнадійливі тенденції в червні-липні.

Що ви думаєте про державне регулювання економіки? Багато українців вважають, що держава повинна мати «сильну руку» в багатьох питаннях, наприклад, контролювати ціни на пальне, курс національної валюти чи навіть ціни на ліки та продукти харчування. Чому українцям усе ще потрібен образ «батька», який усе вирішить?

Держава має бути обережною у своєму регулюванні, виступати замовником певних суспільних потреб, втім не намагатися безпосередньо «вручну» керувати економікою. Уявіть собі, що ви виготовляєте продукт із собівартістю 100 гривень. А держава змушує продавати його за 90 гривень із «благими намірами». Що ви робитимете? Напевно, звільните працівників і припините виробництво, щоби не працювати в збиток. Тож на виході не буде ані продукту, ані роботи в людей.

Держава має встановлювати загальні правила, але не намагатися «влізти» туди, де є здорова конкуренція.

Як ви ставитесь до виплат ФОПам та ВПО від уряду України? Чи вважаєте правильним рішення уряду дозволити добровільну сплату податків ФОПами на період воєнного стану?

Я вважаю, що держава має залишити встановлені правила оподаткування, не намагатися їх коригувати то в один, то в інший бік, як це має місце. Тимчасово переміщені особи направду потребують тимчасової підтримки. Але треба розуміти, що ресурсів у держави обмаль, тож ця допомога тимчасова, а надалі людина має самостійно адаптуватися. З насторогою ставлюся до державних грантових програм для підприємців, бо в нашій українській реальності це часто закінчується корупцією.

У багатьох своїх виступах та освітніх вебінарах ви розповідаєте про повоєнний план Маршалла. Ви наголошуєте, що нам для відбудови України треба складати такий план уже зараз, адже на його впровадження підуть роки. Що ви думаєте про проєкти, презентовані на конференції Ukraine Recovery 2022 на початку липня в Лугано?

Поки це виглядає як запит на гроші. Це план верхнього рівня. На мій погляд, потрібна ширша дискусія й корекція цього плану. Потрібно більше відкритості в його підготовці. Варто показати, що здобудемо не лише ми, а й наші партнери. Інакше це залишиться цифрами на папері і презентацією.

Очевидно, що Україна не впорається з відновленням інфраструктури та економіки без грошей партнерів. Проте в багатьох українців є серйозні побоювання на кшталт: «За рахунок чого ми будемо віддавати кредити іноземним позичальникам? Чого нам пересічним українцям це коштуватиме?»

Треба сподіватися, що значна частина грошей матиме грантову основу. Якщо досягнути дійсно потужного економічного зростання, то самі кредити не проблема. Усі країни живуть із певним борговим навантаженням. Важливо, щоби кредити вкладалися в майбутнє.

На які галузі варто робити ставку уряду України, щоб економіка зростала? Де найбільший потенціал, а що не має перспектив?

Цього ніхто не знає. Марно намагатися це встановити заздалегідь. Це можуть бути просто нові галузі, яких не було раніше. Якщо економіка відкрита до змін, інвестиційно приваблива, вона підхопить ці галузі. Люди зазвичай вигадують пріоритетні галузі з того, що мають перед очима. Але це сьогодення, а майбутнє завжди інше. Хіба уряди пропонували створювати електромобілі, смартфони й соціальні мережі? А колись їх не було. Тому й шансів зробити урядову «ставку» на них не було. Економічні прориви формують конкретні підприємства та їхні очільники. Уряд лише створює умови, де вони можуть сформуватися.

Досить давно, а зараз особливо голосно, лунає критика податкової системи в Україні. Яку модель податкової системи ви б запропонували для нашої держави сьогодні?

У нас податкова система країни, яка ніби вже стала успішною, тож може собі дозволити бути соціальною. Але це так не працює. Спочатку ріст, лише потім соціальна справедливість. Для росту податкова система має бути привабливішою за простотою і ставками за країни-конкуренти.

Має бути достатньо 5–7 податків із простим адмініструванням, що мінімально залежне від трактувань чиновника. І ці податки мають бути на кілька процентних пунктів нижче, ніж у наших східноєвропейських сусідів.

Від податкової перейдемо до пенсійної системи. Демографічний тренд старіння населення буде тільки посилюватися. Уже сьогодні платникам податків вартує величезних зусиль утримувати пенсіонерів. Що з цим робити?

Треба чесно казати, що пенсії не буде. Буде соціальна допомога, на яку людина матиме право з певного віку (в майбутньому — 65–70 років). Треба говорити про те, що й людина похилого віку здатна виконувати інтелектуальну роботу, тож не має мріяти про можливість не працювати. Робота це не покарання, а благо, створення цінності для інших людей.

Коли іноземним інвесторам стане цікава Україна в таких масштабах, щоби це відчула українська економіка?

Найближчим часом не буде цікава. Потрібен швидкий ріст, ринок збуту, що стрімко збільшується, прості правила ведення бізнесу й помірне оподаткування. У разі політичного рішення про інвестиції у відбудову України, інвестори «підтягнуться».

Як думаєте, а можливо ви точно знаєте, чому керівництво України не розвиває альтернативну енергетику? Щоосені уряд нас лякає: «Цієї зими опалювальний сезон буде ще важчий, ніж минулорічний». Які перспективи в цієї галузі в Україні?

Це не зовсім так. У нас побудовано дуже багато сонячних станцій за останні роки. Кіловат енергії, здобутий ними, обходиться у 5–7 разів дорожче. Ви платите неіснуючий тариф, бо різницю покриває держава. Держава покриває цю різницю за рахунок високих податків, які ви ж сплачуєте. Ось таке коло. Або платіть у 5–7 разів більше за альтернативну енергію, або не просіть низькі податки і швидкий розвиток. Хочете кіловат по 1,5 гривні, треба будувати атомні електростанції, хочете кіловат по 15 гривень, треба будувати сонячні і вітряні. З цього випливає, що альтернативна енергетика стає більш затребуваною, коли країна стає розвинутою. Громадянин отримує 3000 євро, а 300 віддає чесну ціну за чисту енергію. Інакше ця історія не працює.

Чи радите ви українцям зараз купувати електромобіль? Чи з ним усе ще більше складнощів, ніж зручностей?

Світ прийде до електромобілів суто через екологічність, а не через ефективність чи матеріальні вигоди. Екологічність це тренд розвинутого світу, тому я б не радив щось подібне аж усім українцям. Ви можете пройтися вулицями великих міст і подивитися, скільки автівок стоїть вночі на вулиці. Якби це були електромобілі, то як би вони заряджалися суто технічно? Для власника будинку, гаражу чи паркінгу електромобіль хороший вибір. Але проблеми з пальним не дають власнику електромобіля в Києві, що паркує автівку в сусідньому дворі, бо свій забитий, відповіді, як йому їздити на тій машині. Це тривалий процес на десятиліття, протягом яких людина встигне замінити автомобіль, коли описана проблема буде якось вирішена.

Відкритий ринок землі: чи варто зняти мораторій на купівлю землі іноземцями?

У майбутньому — варто, бо це підвищить попит та ціну і сприятиме надходженню інвестицій.

На чому сьогодні можна заробляти простим українцям? Як шукати ідеї для бізнесу?

Людина може заробляти переважно на тому, що конкретно їй близько. Якщо ви не природжений підприємець, то варто займатися саме тим, що добре дається. У когось це вміння переконувати людей, у когось вміння створювати речі, у когось щось з індустрії краси, і таке інше. Замість пошуку популярного, краще роби те, що вмієш найкраще.

Яке у вас бачення стану української економіки: короткострокове (1–2 роки) та довгострокове (5–7 років)?

Короткострокове бачення можна сформувати лише після закінчення війни. Бо й через рік вона може тривати. Протягом війни економіка суттєво впаде, тож після війни протягом 2–3 років буде завдання наблизитися її до довоєнних показників.

Якщо буде ухвалено політичне рішення у світі про підтримку України на сотні мільярдів доларів (аналог плану Маршалла), то протягом наступних 5 років на нас чекатиме інвестиційний бум і шанс побачити за 10 років зовсім іншу країну.

Авторка: Анжела Ільків. 

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.