Ірина Левицька

9 Тра, 14:32

919

«Вкрали лубрикант, але лишили жовто-блакитні кросівки»: історія власника однієї з розгромлених квартир у Гостомелі

Місто Гостомель Київської області стало одним із перших, які атакувала російська армія. Гостомель був в окупації протягом 35 днів. За цей час там зникли безвісти майже чотири сотні людей. А саме місто практично повністю зруйноване.

Після відступу російських військових Гостомель поступово повертається до життя. Зокрема, до міста приїжджають його мешканці, щоб як мінімум побачити у якому стані їхні помешкання. Журналістка видання «Київщина 24/7» поспілкувалася з Михайлом Клименком, в чиїй квартирі майже місяць жили окупанти. Про побут та життя російських солдатів, понищені родинні фото, з яких вирізали фігури чоловіків, та жовто-блакитне спортивне взуття, яке не взяли росіяни, — далі в матеріалі.

Викинуті ікони та дитячі речі

Будинок Михайла — один з небагатьох, які вціліли після окупації. Він розташований у так званому військовому містечку біля аеропорту  «Антонов». Загалом у містечку було 13 будинків, але вистояли лише два. Власне там і жили окупанти.

За словами Михайла, навіть не заходячи до квартири, отримати шок можна було просто від прибудинкової території. Річ у тім, що окупанти просто викидували речі та меблі з вікон. Разом з дружиною вони знайшли серед купи мотлоху свою техніку та одяг. Не соромилися викидати й ікони.

«Можете лише собі уявити: побиті меблі, техніка, розірвані фотоальбоми, викинуті ікони. Усе, на що ми заробляли, усе, в що вкладали якісь свої цінності — усе це лежить понівечене разом з залишками консервів та туш тварин, які вони їли. Ось такий «руській мір», — ділиться враженнями Михайло Клименко.

Викинули й дві ікони з його вінчання. Ікони з вінчання завжди зберігають, вважається, що вони приносять мир у родину, достаток, захищають. Окрім того, для Михайла та дружини вони символізували день їхнього шлюбу, тож побачити все це на подвір’ї було нелегко. Та окупанти не жаліли нічого. Все, що неможливо було вкрасти (або вони не здогадувалися про його цінність) — викидали.

Бруд, фекалії та килим: побут російських солдатів

З подвір’я зайти в квартиру було не так легко.  Сморід збивав з ніг, згадує Михайло. Вибиті двері, біля них надпис: «Акхмат 13 Чечня 95», всередині помешкання усе розтрощено. 

Але найбільше його вразили умови, в яких жили солдати. Як пригадує Михайло, спочатку він навіть не пізнав власну квартиру. Все було розкидано — речі, меблі, техніка, шматки м’яса, яке окупанти не доїли, екскременти, усе це неймовірно смерділо. Про їжу взагалі окрема історія: сухі пайки, консерви, туші тварин, які їли окупанти — усе зіпсоване. З «бонусів» росіяни залишили у квартирі мішок гречки.       

«Атмосфера жахлива! Туалет — то взагалі найбільший челендж у моєму житті. Вони, вибачте, справляли нужду, їли та спали в одному місці, а точніше — усюди. Тож на матрацах були фекалії і їжа. Взагалі не уявляю, як можна жити в таких умовах. Але, з іншого боку, вони самі їх створили. Тож мені видається, що жили вони у багні не місяць окупації, а все життя. Їм не звикати», — розповідає власник квартири. 

Однак, російські військові все-таки намагалися створити собі затишок в «суворих воєнних буднях». Солдати вкрали у сусідів ароматизатори для повітря та розставили по квартирі. Напевно, запах вони-таки відчували. Але, за словами Михайла, це їм не дуже допомогло. А ще намалювали килим на стіні біля дитячого ліжка. Такі собі спроби створити «затишок».

Розваги окупанта: зіпсовані фото та лубрикант

Найбільше Михайла здивував той момент, що на всіх сімейних фото вирізали його обличчя. Навіть на дитячому малюнку, де була намальована родина, чоловічу фігуру вирізали.

Не залишилися «без уваги» і фотографії, які були в рамках. З них також вирізали чоловіка, після чого саму фотокартку знову вставили у рамку. А на вирізаному клаптику фото написали образливі слова.

Серед понівечених фото Михайло шукав лише одну, дуже символічну для нього і його дружини, яку вони зробили як оберіг. Знайшов, так само порізану. На ній вирізали фігуру Михайла, а його руки зафарбували зеленкою. Взагалі в окупантів досить дивна нелюбов до фото, оскільки навіть на подвір’ї були викинуті фотоальбоми інших мешканців будинку.   

«Лише уявіть, яка в них ненависть до нас! Яке взагалі безсилля, сидіти та просто від злості вирізати обличчя з фотографій. Але є ще один цікавий момент, вони знайшли у нас лубрикант, його якраз не викинули, а навпаки, обережно поставили на стіл. Я так розумію, він їм був потрібен, щоб трішки “розслабитися” після важкої спецоперації зі знищення фото», — сміється Михайло.

Серед «розваг» окупантів і пересування меблів між квартирами. Як розповідають сусіди Михайла, вони знаходили власні дивани, стільці тощо в інших квартирах. До помешкання Михайла та його родини російські солдати натомість принесли чужу жіночу білизну. 

«Не знаємо, в кого її взяли, але то була не наша. Знахідкою дуже здивувалися. Уявіть собі: заходите в розтрощений будинок, а там поміж мотлоху й лайна лежить білизна. Я навіть пожартував, що знайшовши лубрикант,  окупанти вирішили пограти в рольові ігри та поганих хлопців», — згадує Михайло.  

Вкрали майже все окрім жовто-блакитних  «найків»

Про мародерства окупантів складають легенди, не винятком стало і помешкання Михайла. У нього вкрали плазму, пилотяг, прикраси дружини, колекцію дитячих спінерів та увесь чоловічий одяг, окрім однієї пари кросівок.

«Мій одяг забрали весь, окрім кросівок бренду Nike. Річ у тім, що вони жовто-блакитні, тож, мабуть, злякалися. А взагалі гарний лайфхак — пофарбуйте найцінніше у кольори українського прапора й окупанти це не чіпатимуть», — жартує Михайло.

З квартири Михайло забрав речі, які вціліли, трохи прибрав та виїхав, оскільки жити там неможливо. Принаймні для людини, оскільки для окупантів, які буквально перетворили помешкання у смітник, жити там було звично. Так й небезпечно, сусід Михайла знайшов гранату в себе дома, Михайло — 5 патронів, тож невідомо які ще «сюрпризи» залишили росіяни.   

Взагалі попри усю ситуацію чоловік зберігає гумор та оптимізм. Секрет його позитивного настрою у тому, що ті складнощі, які зараз переживають  українці — тимчасові (будинки відбудуються, техніка нова закупиться), тоді як росія житиме в бруді та занепаді ще довго.

Фото з Telegram-каналу Олексія Кулеби

Автор: Ірина Левицька