Ексклюзив

Робота Київської облради в перші місяці війни, створення батальйону і зрадники серед депутатів: інтерв’ю з Георгієм Цагареішвілі

Повномасштабне вторгнення, яке розпочала росія, об’єднало не лише всіх українців, а й депутатів. До війни всі пам’ятають, як кожна партія або фракція хотіла показати себе з кращого боку та постійно боролася за голоси виборців, влаштовуючи різні інтриги й скандали. Проте зараз все зовсім по-іншому, адже якщо ти – на боці України та робиш все можливе для того, щоб швидше прогнати небажаного гостя з нашої землі, немає різниці, з якої ти партії та фракції. Найголовніше – єдність, яку українцям вдалося досягти за ці місяці війни.

Журналістка «Київщини 24/7» поспілкувалася з керівником обласної організації партії «Європейська Солідарність» Георгієм Цагареішвілі, який розповів про перші дні повномасштабної війни, створення добровольчого батальйону та хто став зрадником серед депутатів.

Розкажіть, як для вас розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Тоді я перебував у Київській області на своєму місці. І нам багато хто говорив про те, що буде повномасштабна війна, але ніхто у це не вірив. Тому ситуація склалася таким чином, що потрібно було дуже швидко діяти. Я зрозумів, що починається війна. Через це з першого дня ми зібралися з місцевими депутатами та депутатами Київської обласної ради: окреслили для себе, що потрібно мати якийсь план, аби налагодити волонтерську роботу. Паралельно я почав робити добровольче формування. І в Обухівському районі, а саме у Василькові, ми створили ДФ «Скіф», де я був заступником командира батальйону добровольчого формування.

Також ми повністю налагодили роботу з обласною адміністрацією. Почали дуже тісно співпрацювати з обласною адміністрацією, без усілякої політики, як говорять, адже потрібно було всім об’єднатися. Далі почалася робота з евакуації людей, а саме – з Бучі, Ірпеня, Бородянки. Вона проходила надзвичайно складно. Не пам’ятаю, скільки людей нам тоді вдалося вивезти, бо порахувати було неможливо, але ми старалися максимально налагоджувати цю роботу.

Крім того, займалися доставкою гуманітарної допомоги. Практично в перші дні, коли в Київській області була така жахлива ситуація, ми це робили. Після того як Київщину звільнили, я вирішив іти добровольцем, тому сьогодні служу у 321 батальйоні ТрО ЗСУ. Зі мною також пішли служити чотири депутати з нашої фракції у Київській області «Європейська солідарність».

Чи було у вас особисто розуміння, що почнеться війна?

Якщо говорити відверто, то я був уже переконаний. Особливо в останній тиждень перед повномасштабним вторгненням я знав, що війна буде, але не хотів у це вірити.

Чи було ваше рішення зваженим піти у тероборону та захищати Васильків?

Я захищав не тільки Васильків, був також і в Ірпені, Бучі й Бородянці. Можу сказати, що разом із ще одним нашим депутатом і ще двома чоловіками ми перші заїхали під Бородянку, коли її звільнили. Тільки-но вийшли росіяни, ми з двома вантажівками, в яких були продукти, заїхали. І це була перша допомога для Бородянки за місяць і 10 днів. Ви б бачили обличчя людей, коли ми їм туди привезли свіжий хліб. Я працював по всій Київській області, а у Василькові було просто сформовано наше добровольче формування.

Як ваша сім’я? Залишилася тут чи виїхала за кордон?

Сім’я не тут, зараз я тут сам. Вони виїхали ще перед початком повномасштабного вторгнення.

Як на початку повномасштабної війни поводила себе Київська обласна рада? Чи багато виявилося зрадників серед Київської обласної ради? 

У моїй фракції є один депутат Руслан Кузьменко, який ще до війни за півтора місяця виїхав по своїх питаннях і досі не повернувся. Щодо інших фракцій, то я не можу це коментувати, нехай вони розбираються у своєму колі. Я розумію, що в мене у фракції є одна людина. Тут відверто маю сказати, що це не зовсім приємно, але факт є фактом. Я не збираюся його шукати, наше рішення з командою зрозуміле — він депутатом уже не буде.

Ми дізналися, що ви створили батальйон і стали його керівником, розкажіть детальніше про це.

Так, це добровольче формування. Ми створили його разом із іншими депутатами у Василькові, я був заступником командира цього батальйону. А потім, коли вже розуміли, що Київську область звільнили, а добровольчі формування — це багато обмежень, вони не мають права виходити за свою територію, я вирішив покинути батальйон і пішов до тероборони. Це 321 батальйон, де я є командиром логістики. В мої обов’язки входить забезпечення батальйону повністю та всі задачі, які ми отримуємо.

Як ви зараз співпрацюєте з іншими партіями та приймаєте рішення? Як пройшов взагалі цей рік у Київській обласній раді під час війни?

Скажу відверто, коли в країні війна, я не ділю людей на партії: ми працюємо з усіма, тому у політичному контексті я не хотів би казати нічого. Усі депутати з різних фракцій роблять все, що їм під силу, хтось менше, хтось більше, але всі ми разом об’єдналися, щоби наблизити Перемогу. У нас нещодавно була сесія, і ми прийняли всі програми без проблем. До цього десь два місяці тому ми проголосували повністю щодо закупівлі форми для всіх батальйонів Київської області в ТрО.

Зауважу, що дуже багато бюджету сьогодні витрачається на потреби оборони. З обласного бюджету ми не виділяли кошти на капітальне будівництво, крім відбудови зруйнованих будинків, заміни вікон та даху. Також частину коштів виділили на відбудову індивідуальних будинків, які повністю зруйновані. Особливо це стосуватиметься багатодітних родин, сімей, члени яких воюють.

Тож зараз ми не маємо права розділяти якось наше суспільство щодо політичних поглядів. Хоча, якщо є якісь непорозуміння, ми говоримо про це і вказуємо на те, що і як потрібно робити. Зараз ми всі деякою мірою прислухаємося одне до одного. Сьогодні нам немає чого ділити, адже першочерговою задачею є наша Перемога, а з усім іншим будемо розбиратися потім.

Чи засідала обласна рада в перші місяці війни? Чи були прийняті якісь рішення під час перших місяців?

Перший раз після початку повномасштабного вторгнення рф Київська обласна рада засідала вже у квітні, коли нам було необхідно приймати ті чи інші рішення. Хоча всі депутати постійно були на місці, проблем у нас із цим не було. Першими рішеннями стали виділення коштів на допомогу людям, відбудову, забезпечення генераторами. Здебільшого це було виділення коштів на оборонний бюджет. Тоді ми не мали необхідності скликати обласну раду, адже якраз до війни проголосували за бюджет та програми.

Відомо, що наразі ви є модератором більшості рішень в облраді. Наскільки складно зараз приймати ті чи інші програми?

Ми займаємося в більшості голосуванням за ті чи інші програми. В нас є трирічні та п’ятирічні програми. Ось ми зовсім нещодавно голосували за низку програм, які здебільшого стосуються оборонного бюджету, і дуже важливо – медицини. Ця програма приблизно на 470 мільйонів гривень. Вона є дуже важливою, адже наші лікарні приймають зараз і цивільних, і військових. На щастя, минулого року ми встигли закупити нові машини швидкої допомоги, маємо їх достатньо, тому допомагали й іншим областям із цим у важкі часи.

У Київоблраді більше немає фракції ОПЗЖ - Новини Києва | Big Kyiv

Чи буде достатньо коштів для тих програм відбудови, які зараз приймає обласна рада?

Тут без допомоги державного бюджету та виділення коштів з грантів одними програмами не обійдемося, адже наш обласний бюджет є не таким великим. Своїми силами не справимося.

Чи підготувалася обласна рада до блекауту та як справляється Київська область з облаштуванням пунктів незламності?

Відомо, що після останнього масштабного російського обстрілу декілька днів не було електроенергії у Київській області, тому всі служби максимально працюють, аби якнайшвидше відновлювати електроенергію. На жаль, у нас були громади, де 3-4 дні не було світла. Зараз ситуація вже покращилася та повертаємось до планових відключень.

Сьогодні більшість часу ви перебуваєте в теробороні, аніж у Київській обласній раді?

Так, більшість часу проводжу там, де служу. Але є ще обов’язки депутата, які потрібно виконувати, тому за законом ми все одно повинні прийти і проголосувати за ті чи інші рішення. Тому коли потрібно, то ми перед сесією готуємося, вивчаємо програми, дивимося, обговорюємо, проводимо комісії, де голосуємо. Це і є моя робота у Київській облраді. Далі у мене, як у моєї партійної організації «Європейська солідарність», розгорнуті склади, штаби, де ми займаємося волонтерською діяльністю. Всі наші депутати залучені у волонтерство. Наша фракція робить найбільше, порівняно з іншими. Це факт.

Нет описания фото.

Грузинський народ підтримує українців у цій жорстокій війні, але влада країни поводить себе зовсім по-іншому. На вашу думку, чому так?

Хочу сказати, що з боку народу підтримка Грузії є стовідсотковою. Багато добровольців, які сьогодні офіційно воюють в лавах ЗСУ, приїхали звідти. Ви ж, мабуть, чуєте, що там у владі є окремі люди, а саме олігархи, які є проросійськими. Так говорять у Грузії. Важко коментувати, адже протягом довгого часу вже не живу там і не сильно відстежую політичні процеси, хоча цілком все розумію. На жаль, сьогодні в них така позиція, але влада приходить і йде, а народ лишається. Головне – як відчуває себе народ та як підтримує, а підтримка зі сторони грузинів дуже велика.

Найголовніше, що я хотів би сказати, це те, щоби люди були об’єднаними, робили одну справу для нашої Перемоги, а вона буде 100 %. Потрібно, аби всі забули зараз всі образи, інтриги й різні моменти та об’єдналися, аби ми вже швидше перемоги. А все інше – потім. Знову ж таки ми все відбудуємо всі разом. Я в цьому впевнений.

Фото: Георгій Цагареішвілі, Київська обласна рада

Авторка: Карина Бовсуновська.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.