2 Чер, 14:19

482

«Не сподівався потрапити додому»: історія полону й окупації мешканця Бабинців

Мешканець селища Бабинці Бучанського району тривалий час перебував із родиною під російською окупацією. Він розповів, як його тримали в полоні окупанти. Про це інформує медіа «Буча News».

Роман — колишній військовий із пораненням. Після російського вторгнення в лютому він та його односельці самоорганізувалися, аби охороняти свій населений пункт. Коли зайшли російські війська, періодично до будинку чоловіка заходили солдати, але щоразу йому вдавалося брехати.

«Так сталося, що зловили мене, повезли на ліс і ставили дуже «цікаві» питання. Я не можу цього довести, але я впевнений, що хтось показав на мене як на людину, яка має стосунок до тероборони», — пояснив чоловік. Мовляв, коли вели, то вже мали про нього інформацію.

Романа повезли в ліс біля заїзду на кладовище з Тарасівки. Там стояли стояли самі окупанти та техніка.
Найпершим, що зацікавило росіян, був телефон. Попри те що чоловік повидаляв усі небезпечні файли, солдати все одно знайшли інформацію про своє пересування, яка мала потрапити в руки ЗСУ.

«Били сильно, професійно, з тямою, як годиться. Потім прорубали одну ногу…, а другу ногу прострелили», — розповів мешканець Бабинців.

За його словами, побиття й знущання тривали в один день, хоча здавалося, що дуже довго. Окупанти імітували розстріл, а потім раптово облили водою та відпустили. Чоловік каже, що й не сподівався потрапити додому. Після повернення його виходили місцеві лікарі та дружина, а після деокупації повезли до лікарні в Бучі. Повільно він все-таки став на ноги.

Роман додав, що під час окупації найскладнішим було те, що продуктів вистачало, але, на який час треба їх розділити, ніхто не знав. Те, коли маленька дитина «дивилася голодними очима», і вагаєшся, скільки їжі їй можна згодувати. У будинку було холодно, але мешканці селища організували пункт обігріву та допомагали одне одному.

Нещодавно «Київщина 24/7» розповідала про окупацію Богданівки та Великої Димерки Київської області, де росіяни катували та вбивали цивільних. Своєю історією поділився художник Іван, якому вдалося вибратися з полону.