Ексклюзив

Держзамовлення – це радянщина, а модульні будинки – то на 3 місяці: інтерв’ю Лева Парцхаладзе про відбудову Київщини й України

«Українцям, які втратили житло через війну, не потрібен посередник у вигляді держави для вирішення житлових питань, адже це порушує закони ринкової економіки» – очільник Конфедерації будівельників України розкрив «Київщині 24/7» найбільш прогресивну модель державної компенсації українцям домівок, утрачених через рашистську агресію.

В ексклюзивному інтерв’ю Ані Алляйн Лев Парцхаладзе розповів про стратегії післявоєнної відбудови України, причини неповноцінності запропонованих державою моделей та реальну ціну квадратних метрів, які втратили українці через навалу рф.

«Звести міста, які вже не відображатимуть епоху Радянського Союзу, 90-х чи 2000-х, а відображатимуть міста майбутнього»

Що для вас є пріоритетом у стратегії відбудови України після війни?

Будівництво відображає соціальну й економічну епоху людства. Видозмінюючи природне середовище, людина за допомогою будівництва проявляє своє формоутворююче значення, власний вплив на організацію життєвих процесів, створення світоглядних образів і в кінцевому результаті виконує ідеологічні та культурно-естетичні завдання. Кожен період активної забудови відображає дух часу. Через будівництво ми бачимо все. Навіть історію людської цивілізації можна прочитати по будівлях.

Щодо сучасності, то, наприклад, забудови Південної Італії відображають епоху відродження Європи після Другої світової війни. У забудові України серед будівель 2019-го року біля 60% складало зведення економ-житла, а 20% – комфорт-класу. Серед споруд 2021-го – навпаки. Тобто напередодні війни рівень життя українців суттєво підвищився порівняно з минулим десятиліттям, не говорячи вже про епоху важких 90-х та напружених 2000-х. Люди вже почали «перебирати» – не просто шукати дах над головою, а домівку, яка б приносила естетичне задоволення, давала би можливість морально почувати себе особистістю. Тож це вже почало ставати питанням культури, а не просто виживання, задоволення найпростіших базових потреб.

Мій пріоритет післявоєнної відбудови нашої держави – збудувати сильну й незалежну Україну, яка би стала зразком найкращої країни Європи. Через російське вторгнення нам треба фактично багато в чому заново будувати деякі міста. Тому зараз ми можемо взяти найкращий досвід усіх країн світу і звести міста, які вже не відображатимуть епоху Радянського Союзу, 90-х чи 2000-х, а відображати міста майбутнього. Особливо мені в цьому аспекті подобаються Австрія, Швейцарія та Німеччина. У них важко відрізнити село від міста. Там структура усіх населених пунктів, починаючи від зовнішнього вигляду, архітектури, послуг, сервісу (мається на увазі не лише ресторанний, а й державний сервіс) – перебуває на одному рівні. Завдяки цьому там дуже комфортно жити.

«Держава має щомісяця виділяти постраждалим від війни громадянам певну суму для оренди житла»

Які житлові проблеми наразі найактуальніші в Україні?

На початку повномасштабного вторгнення перед Україною стояло питання транзитного житла. Через те, що люди хаотично переміщалися Україною у пошуках безпеки. Сьогодні ж головна проблема – це тимчасове житло для людей, будинки яких перебувають на окупованих територіях або зруйновані під час бойових дій. Я бачу вирішення цієї проблеми у тому, щоб держава щомісяця виділяла таким громадянам певну суму для оренди житла – приблизно 1500-2000 гривень. Залежно від регіону сума може коливатися.

Ідея державного будівництва неповноцінна

В Україні зруйновано чи пошкоджено 38,6 млн кв. м житлового фонду. Коли можливе його повноцінне відновлення?

Наразі пошкоджено вже набагато більше – близько 50 млн кв. м житлового фонду. Але гадаю, що в результаті війни ми можемо мати ще більше пошкоджень.

Щодо забезпечення постійним житлом людей, які втратили його через війну, то, по-перше, потрібно зробити аудит усіх пошкоджень та руйнувань. По-друге, наразі держава націлена вирішувати проблему постраждалим через війну житлом шляхом держзамовлень – тобто держава будуватиме громадянам житло.

Я вважаю цю ідею поганою. Тому що вона передбачає відсутність вибору в людини, корупційні ризики та велику кількість тимчасових витрат. Державне будівництво може розтягнутися дуже надовго, бо порушує закони ринкової економіки – передбачає відсутність бізнес-конкуренції та мотивації якнайшвидшого завершення проєкту. Чиновники змінюються, відповідальність розмивається, на різних етапах виникають бюрократія та корупція. У Німеччині та Америці, наприклад, навіть військово-промислові комплекси будує не держава, а приватні компанії. Тоді що відбувається? Приватна компанія дуже швидко розгортає діяльність і дає результат.

Я вже стикнувся з цим навіть зараз на практиці. Президент поставив областям завдання – побудувати житло за 4 місяці. Наразі минуло вже 3 з чимось місяці – у цьому напрямку досі жодного реального кроку не зроблено. 4-5 місяців держава тільки готує документи для того, щоб розпочати проєкт. Я це розумію, бо сам працював і в області, і заступником міністра – я чудово знаю, як функціонує бюрократичний механізм. Система держзамовлень – це радянський пережиток. Якщо щось можна перекласти на бізнес – краще це зробити. Через конкуренцію і необхідність прибутку приватна компанія влаштує роботу і в 2, і в 3 зміни.

«За квартиру на 50 кв. м власник отримає ваучер на 50 000 доларів»

Яку ви бачите альтернативу державній відбудові України?

Я пропоную модель ваучерів. Якщо знищено квартиру на 50 кв. м – її власник отримує ваучер на 50 000 доларів. І на ці кошти самостійно купує собі житло, яке хоче: зробивши самостійний вибір місця, інфраструктури, компанії забудовника тощо.

Обличчям післявоєнної відбудови України стануть 4-поверхові будинки

Для цього треба мати вже збудовані квартири, які продаються. Чи є такі наразі в Україні?

Так, вони є. До того ж приватні компанії дуже швидко перебудовуються під такий запит, створюючи зручне економ-житло. Ба більше, я прогнозую, що це будуть 4-поверхові будинки, без паркінгів і ліфтів, квартальної забудови зі школами, дитсадками, бомбосховищами. Такі будинки можна будувати в максимально стислий термін без додаткових навантажень. На мою думку, краще, аніж ваучери, варіанта немає. Я на цьому не те, що наполягаю, а кричу скрізь.

Ось Маріуполь – наприклад, там 100 000 людей втратили домівки. Держава вирішує їм будувати житло. По-перше, де це буде відбуватись? Припустимо, вирішили в Бородянці. То держава диктує людям: тепер замість Маріуполя ви будете жити у Бородянці. А чи хочуть ті люди жити саме в Бородянці? Хтось згоден на Бородянку, а хтось хоче до Львівської області переїхати, а хтось залишитись десь у рідному краї. На мій погляд, люди мають право це вирішувати.

Але я зараз наголошую ще й на тому, що, крім відбудови міст, ще дуже важливо створити робочі місця. Якщо ми дамо людям житло та не дамо роботу – це буде просто гетто.

«Дайте ваучер людині – нехай вона сама вибере і купить те, що хоче»

З-поміж ідей держави із забезпечення українців, які постраждали від війни, житлом є купівля готового житла. Цей варіант теж несправедливий?

А навіщо в цьому процесі посередник у вигляді держави? Дайте ваучер людині – нехай вона сама вибере і купить те, що хоче. Знову ж таки державне посередництво загрожує негативними наслідками з погляду бюрократизації та корупції. Ваучери на житло – це було б швидко, без тіньових схем і з комфортом для людей.

«Вартість модульних будинків не дуже відрізняється від ціни класичного будівництва»

А як щодо модульних будинків у якості вирішення проблеми житла?

Ми категорично проти модульних будинків в цьому аспекті. Найкраще виділити щомісячне фінансування людям від держави для оренди житла. Для цього навіть наразі в Україні житла більш, ніж достатньо. А ось модульні будинки можуть використовуватися тільки в екстрених випадках: сталася надзвичайна ситуація (наприклад, повінь і будинок пошкодився) – ДСНС привезли модульний будинок, поставили, і люди там живуть 3 місяці. Але не більше. Тому що модульні будинки – це щось на зразок будок, у яких тимчасово мешкають будівельники. Узимку, коли на вулиці 15-20 градусів морозу і відчиняються двері на 3 секунди, модульний будинок повністю охолоне. Там немає повітрообміну та багато інших необдуманих моментів. Ось мені мер одного міста скаржився: поставили модульні будинки, а нормального водопостачання там немає, з каналізацією вирішити питання вкрай складно.

У той же час вартість модульних будинків не дуже відрізняється від ціни класичного будівництва. Ми не такі багаті, щоби будувати щось дешеве. Виходить, що ми витрачаємо гроші на модульне житло, потім витратимо гроші ще й на постійне, а люди тим часом мучаться в некомфортних умовах… Тому я знову пропоную: якщо у нас є гроші на модульне житло – давайте краще дамо людям ваучер, нехай вони придбають собі житло, де хочуть. Бо ж неможливо припустити, що ми відбудуємо Маріуполь і створимо там робочі місця нехай навіть за 3 роки. Це проблема 10-15 років. А у нас не лише один Маріуполь, у нас довкола Харкова, Чернігова – зруйновані міста. І Харків знесено вже практично у нуль.

«Квадратний метр зруйнованого житлового фонду коштує приблизно 1000 доларів»

У які кошти для держави ви оцінюєте вирішення житлового питання під час війни?

Дуже просто можна порахувати. Якщо зруйновано 38 млн кв. м – державі треба вкласти 38 млрд доларів, щоб надати житло всім, хто його втратив у результаті війни. Квадратний метр зруйнованого житлового фонду коштує приблизно 1000 доларів. Я маю на увазі не придбання квартири із голими стінами. А квартиру придатну для життя – із оздобленням, меблюванням, побутовою технікою. Адже люди через війну не просто дах над головою втратили – вони втратили все. Я думаю, що у такому разі це справедлива ціна. Єдине – можливо, треба дещо регулювати її залежно від регіону. Припустимо, у Києві та області – це трохи дорожче, на Херсонщині – трохи дешевше. Головним чином ціна залежить від вартості робочої сили.

«Ми щодня проводимо міжнародні зустрічі щодо відновлення України»

Які проблеми стоять перед КБУ у відбудові деокупованих територій Київщини?

Відновлення Київської області знаходиться на етапі планування та домовленостей із міжнародними партнерами. Цим треба активно займатися. Адже зараз наше основне завдання – залучити фінансування та підготувати проєкти забудови на момент його отримання. Умовно – знайти земельні ділянки, розробити проєкти під них, отримати всі дозволи. І тільки-но у нас з’явиться план Маршала чи фонд, який надасть фінансування відновлення України, ми маємо бути повністю готові до початку безпосередньої забудови. Ось тільки сьогодні я проводив онлайн-наради з Канадською та Угорською конфедерацією будівельників. Кілька днів тому – зі скандинавськими країнами: Норвегія, Голландія, Швейцарія, Фінляндія. Раніше – із Литвою, Польщею, Латвією. Тобто ми щодня проводимо міжнародні зустрічі щодо відновлення України. І звертаємось до всіх країн світу з проханням – взяти під відповідальність певний регіон, хоча б в аспекті проєктування. Мається на увазі проєкт відновлення міста в сучасних технологіях – проєкт, який в електронному вигляді надає повну інформацію про те, скільки матеріалів і таке інше потрібно для забудови кожної ділянки. Таким чином тільки-но з’являться гроші, ми одразу почнемо забудову, а не витрачатимемо ще півроку на розробку проєкту.

Також є будинки не тільки зруйновані, а й пошкоджені – треба зробити оцінку, провести експертизу, скласти смети. Це все займає час і коштує грошей.

Поки не закінчиться війна – нових будинків на Київщині не буде

Як швидко жителі Київщини, які залишилися взагалі без даху над головою, отримають житло?

Поки не закінчиться війна, реальних будівельних результатів у цьому питанні не буде. Західна сторона не візьметься за забудову через безліч обставин війни. По-перше, теоретично до будь-якої відбудованої будівлі знову може прилетіти ракета. По-друге, проблеми з транспортуванням: Україною зараз об’єктивно небезпечно їздити. Це тягне за собою проблеми з постачанням матеріалів, їхньою страховкою тощо. У нас через це спостерігається подорожчання продукції на 20-40%. Але я розумію, що до довоєнного рівня ми повернемося вже незабаром – тоді й зможемо розпочати реальне відновлення Київської області та України загалом.

Бородянка може стати містом майбутнього

Які архітектори будуть працювати над відбудовою Київщини? Чи не буде втрачено архітектурне обличчя міст?

Більшість міст Київщини не втратили свою архітектурне обличчя через бойові дії. Але, наприклад, Бородянку ми маємо багато в чому вибудовувати наново. І я пропоную відбудувати так, щоб вона стала містом майбутнього. Зараз цю мою пропозицію розглядає Литовська асоціація. Сенс у тому, щоби це була не хаотична забудова, а якісно спланована – з грамотно розкладеною соціальною інфраструктурою, скверами, парками тощо.

Конкретно залученням певних архітекторів до відновлення Київської області Конфедерація не займається – це завдання міської влади. Наприклад, мер Ірпеня запросив понад 70 архітекторів з усього світу і запропонував співпрацю з відновлення міста. Але ми із задоволенням готові допомагати міській владі і рухаємось у цьому напрямку. Тому на всіх зустрічах, які я проводжу з різними країнами, прошу: візьміть під опіку певне місто.

Авторка: Аня Алляйн.

Фото: фейсбук-сторінка Лева Парцхаладзе, Киїська обласна військова адміністрація.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.