author-img
Автор

Олександр Пикало, політолог, журналіст

9 Сер, 16:45

45

Чи чекає нас Третя світова? Подальші можливості розвитку кризи між Китаєм та Тайванем

Зараз увага всього світу прикута до взаємовідносин Китаю та Тайваню та можливості подальшого розвитку конфлікту.

Більш за все Китай просто блефує, адже таке «побрязкування» зброєю для нього є необхідним, щоби показати всьому світу, що Китай — це економічний та військовий гігант, якого ніщо не зупинить.

Як відомо, криза між Тайбеєм та Пекіном існує дуже давно. Візит спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі є зовсім не вигідним для Китаю, тож Пекін і проводить навчання в сусідніх до Тайваню провінціях, щоби підтримувати імідж наддержави в очах світової спільноти.

Історія конфлікту

Після десятиліть ворожості й агресивної риторики відносини між Китаєм і Тайванем почали поліпшуватися в1980-х роках.

Китай висунув формулу, відому як «одна країна — дві системи», згідно з якою Тайваню дадуть значну автономію, якщо він погодиться на возз’єднання з материковим Китаєм.

Пропозицію відкинули, але Тайвань спростив правила відвідування та інвестування в Китай. Він також у 1991 році оголосив про завершення війни з Китайською Народною Республікою.

Велися й обмежені переговори між неофіційними представниками обох сторін.

Позиція Китаю, що влада Китайської Республіки є нелегітимною, перешкоджає контактам між урядами.

У 2000 році Пекін занепокоївся, коли Тайвань обрав президентом Чень Шуйбяня, який відкрито підтримував незалежність острову. Чень Шуйбяня переобрали у 2004 році, що спонукало Китай у 2005-му ухвалити так званий антисецесійний закон, у якому говорилося про право КНР використовувати «немирні засоби» проти Тайваню, якщо він спробує відділитися від Китаю.

У 2008 році на острові президентом обрали Ма Інцзю. Він прагнув поліпшити відносини з Китаєм, головно — за допомогою економічних угод.

На виборах у січні 2016 року Цай Інвень перемогла кандидата від Гоміньдану Еріка Чу. Пані Цай очолює Демократичну прогресивну партію (ДПП), яка схиляється на користь незалежності від Китаю.

Після того, як Дональд Трамп виграв вибори в США у 2016 році, Цай Інвень поговорила з ним телефоном.

Ця розмова пішла всупереч з американською політикою, встановленою в 1979 році, коли офіційні відносини між США та Тайванем були припинені.

Протягом 2018 року Китай посилював тиск на міжнародні компанії, змушуючи їх вказувати Тайвань як частину Китаю на своїх вебсайтах і погрожував заборонити їм вести бізнес у Китаї, якщо вони цього не зроблять.

У листопаді політична партія Цай Інвень зазнала поразки на регіональних виборах, що Пекін сприйняв як удар по її сепаратистській позиції.

Тож, як можна побачити з вищезгаданого, Китай вважає, Тайвань частиною своєї території, а його намагання зберегти незалежність сприймає як сепаратизм.

Проте навіть якщо Пекін усе ж зважиться на такий кардинальний крок і почне військову агресію проти Тайваню, з військової точки зору для Китаю це може мати невідворотні наслідки.

Можливі сценарії агресії Китаю проти Тайваню

У такому випадку може відбутися «український сценарій». Адже, якщо порівнювати оснащення китайської та російської армії, то якість їхнього оснащення не сильно різниться, й у цих країн ставка відбувається на кількісну складову армії. У той час як оснащення армії Тайваню геть на іншому рівні.

145 кілометрів відділяють західне узбережжя Тайвань від материкового Китаю, це узбережжя Тайваню вкрите мангровими лісами, що робить майже неможливою повноцінну висадку десанту. КНР не мала досвіду висадки десанту в інших війнах, тож скоріше за все, підсумовуючи вищезгадані фактори, Китай зазнає поразки в можливій висадці десанту.

Пекін цілком може прийняти тактику аткувати острів ракетами та авіанальотами, але, як уже було сказано раніше, конфлікт між Тайбеєм та Пекіном існує давно, тож на острові є все необхідне оснащення для відбивання подібних атак.

Погляд з економічної точки зору

Тут починається найцікавіше. Адже для більшості Китай вважається економічно ледь не наддержавою через те, що всюди нас оточують товари із Китаю. Але чим ще славляться товари із Китаю? Своєю поганою якісністю. А саме значення «китайське» стало синонімом до «дешева та неякісна підробка». Усе це спричинене тим, що в Китаї дійсно функціонує безліч підприємств, на яких працюють мільйони працівників, але технології відсутні, саме це й породжує неякісність товарів.

Як приклад також можуть слугувати невдалі спроби Китаю підкорити космос. У той час як звичайний бізнесмен Ілон Маск цілком успішно розвиває свою космічну програму.

Найбільш розвинутими провінціями Китаю є ті, які мають вихід до портів, а саме Цзянсу та Гуандун. А після початку військової агресії Китаю проти Тайваню на КНР будуть накладені санкції, що стане причиною блокування портів та, як наслідок, зменшення кількості експорту товарів із країни. Світовий ринок переповнений товарами із Китаю, тому подібний розвиток подій матиме для нього навіть більш негативні наслідки, ніж санкції проти росії на початку повномасштабного вторгнення.

Такі негативні тенденції для економіки піднебесної можуть спричинити хвилю масового безробіття. Це викличе масові протести в і без того бідних провінціях Китаю Сичуань, Ганьсу, Цинхай, а також у Нінся-Хуейскому автономному районі й у південній частині Сіньцзян-Уйгурського автономного району, що значно підірве моральний дух війська КНР і його наступальну спроможність.

Отже, підсумувавши вищесказане, можна зробити висновок, що такими діями Китай показує світовій спільноті, що Тайвань — це складова КНР для підтримки іміджу країни наддержави. Але разом із тим через те що Китай є великим експортером різних товарів, військова агресія проти Тайбею може мати вкрай негативні наслідки для Пекіну, аж до зміни політичного устрою КНР.